Нині, коли ви так багато чуєте про коронавірус, легко відчути інформаційне перенасичення. Якщо ваші діти відчувають тривогу, це також зрозуміло. Дітям може бути важко зрозуміти те, що вони бачать в інтернеті чи по телевізору (або чують від інших людей), тому вони можуть бути дуже вразливими до тривоги, стресу і смутку. Але відкрите обговорення та ваша підтримка допоможуть їм зрозуміти ситуацію, дотримуватися правильної поведінки й навіть зробити позитивний внесок для інших.
1. Ставте відкриті запитання та слухайте
Спочатку запропонуйте дитині обговорити проблему. Дізнайтеся, що саме діти вже знають, і дозвольте їм визначати напрямок розмови. Якщо діти ще маленькі й не чули про спалах, можливо, вам не потрібно піднімати це питання: просто нагадайте їм про хороші гігієнічні практики, не створюючи нових побоювань.
Переконайтеся, що ви в безпечному просторі. Нехай дитина скаже все, про що думає, не обмежуйте її у цьому. Допомогти почати розмову можуть малювання, розповіді й інші види діяльності.
Найголовніше — не применшуйте і не уникайте побоювань дітлахів. Визнавайте почуття дітей та запевняйте їх, що боятися — це природно. Покажіть, що ви слухаєте їх, приділяючи всю свою увагу. Давайте зрозуміти, що діти можуть поговорити з вами та своїми вчителями, коли захочуть.
2. Будьте чесні: поясніть правду словами, зрозумілими для дітей
Діти мають право на правдиву інформацію про те, що відбувається у світі. Але дорослі несуть відповідальність за те, щоб захистити їх від стресу. Використовуйте мову, відповідну віку, спостерігайте за реакцією і будьте чутливі до рівня тривоги дітей.
Якщо ви не можете відповісти на їхні запитання, не намагайтеся вигадати правильну відповідь. Використовуйте це як можливість разом ознайомитися з інформацією. Її чудовими джерелами є вебсайти міжнародних організацій, наприклад, ЮНІСЕФ та Всесвітня організація охорони здоров’я. Поясніть, що деяка інформація в інтернеті не є точною і краще довіряти експертам.
3. Покажіть їм, як захистити себе та своїх друзів
Один із найкращих способів уберегти дітей від коронавірусу та інших захворювань — просто заохочувати їх регулярно мити руки. Це не повинно перетворитися на страшні розмови. Співайте разом з The Wiggles або виконайте цей танок, щоб зробити навчання цікавим.
Ви також можете показати дітям, як прикривати обличчя під час кашлю чи чхання згином ліктя, пояснити, що краще не перебувати надто близько до людей, у яких є ці симптоми, і попросити їх говорити вам, якщо вони починають відчувати, що у них лихоманка, кашель або ускладнене дихання.
4. Запевніть їх, що все буде добре
Коли ми бачимо безліч сюжетів, які непокоять усіх, на телебаченні чи в інтернеті, здається, що криза просто оточила. Діти можуть не розрізняти зображення на екрані та реальність навколо себе. Вони можуть вірити, що їм загрожує небезпека. Ви допоможете дітям впоратися зі стресом, граючи чи відпочиваючи з ними, коли у вас є змога. Дотримуйтеся регулярних процедур і розкладу, наскільки це можливо, особливо перед сном, або допомагайте створювати новий розклад у нових умовах.
Якщо у вашому районі спалах захворювання, нагадайте своїм дітям, що вони, ймовірно, не підхоплять інфекцію, що більшість людей, які мають коронавірус, не хворіють тяжко, і що багато дорослих наполегливо працюють над тим, щоб зберегти вашу родину.
Якщо ваша дитина почувається погано, поясніть, що їй доведеться залишитися вдома або в лікарні, оскільки це безпечніше для неї та її друзів. Скажіть їй, що ви знаєте, що часом це важко (можливо, страшно чи нудно), але дотримання правил допоможе зберегти всіх у безпеці.
5. Перевірте, чи не відчувають вони стигму та чи вони її не поширюють
Спалах коронавірусу приніс численні повідомлення про расову дискримінацію у всьому світі, тому важливо переконатися, що ваші діти ані зазнають булінгу, ані сприяють йому.
Поясніть дітям, що коронавірус не має нічого спільного з тим, який хтось має вигляд, звідки походить чи якою мовою говорить. Якщо дітей обзивають або знущаються над ними в школі, вони повинні відчувати і мати змогу безпечно розповісти про це дорослим, яким вони довіряють.
Нагадайте своїм дітям, що кожен і кожна має право бути в безпеці в школі. Знущання — це завжди неправильно, і всі ми повинні робити все, щоб добре ставитися та підтримувати одне одного.
6. Шукайте помічників
Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному добрими вчинками.
Поділіться зокрема історіями медичних працівників, вчених і молодих людей, які працюють над тим, щоб зупинити спалах. Якщо діти знають, що співчутливі люди докладають зусиль для їхнього захисту, це запокоює.
7. Дбайте про себе
Ви краще допоможете дітям, якщо піклуватиметеся про себе. Діти бачать, як ви реагуєте на новини. Тому для них важливо розуміти, що ви спокійні й не панікуєте.
Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе і зверніться до інших родин, друзів та людей у вашій громаді, яким ви довіряєте. Приділіть трохи часу заняттям, які допоможуть вам розслабитися та відновити сили.
8. Обережно закінчуйте розмови
Дітям важливо знати, що вони не залишаться на самоті з бідою. Коли ви завершуєте розмову про дражливі речі, оцініть рівень тривожності дитини: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте, чи використовує вона звичайний тон голосу, і дивіться, як вона дихає.
Нагадайте дітям, що вони можуть у будь-який час поговорити з вами на будь-які інші теми, зокрема на складні. Нагадуйте, що ви піклуєтеся про них, слухаєте їх і що вони можуть звернутися до вас завжди, коли занепокоєні.
Обов’язково забезпечте дитині чіткий розпорядок дня. Складіть (краще разом з дитиною) детальний розклад, що включатиме: сон, прийом їжі, прогулянку, ігру, заняття і звичайні домашні обов’язки. Намагайтеся дотримуватися цього розкладу.
Домовтеся з дитиною про правила її поведінки вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас. Використайте цей час для спільної діяльності: грайте в активні ігри, займайтеся творчістю, фантазуйте та створюйте разом! Цей час — це час нових відкриттів, знань та спільних ігор.
Діти обожнюють грати! Крім того, гра — провідна діяльність їхнього віку, за допомогою якої вони досліджують навколишній світ, предмети та явища у ньому. Дитяча уява не має обмежень! Дорослі можуть допомагати малюкам використовувати іграшки по-різному: наприклад, машинки можуть не тільки «їздити»- їх можна сортувати за кольором, розміром, призначенням, відправляти їх на «автомийку» тощо. Можна склеїти кілька аркушів паперу та намалювати на них дороги і будинки – тоді ви отримаєте «місто», яким також можна «їздити». Це ж стосується й інших іграшок. Ігри з улюбленими м’якими іграшками дитини можуть принести багато радості. Просто заповніть ванну іграшками та посадіть туди дитину.
- Цікавими для малят є ігри з коробками. Якщо у вас немає – обов’язково придбайте таку коробку. З коробки можна побудувати фортецю, обмалювати її, обклеїти наліпками чи різними картинками, вирізаними зі старих журналів.
- Переодягання та рольові ігри.Знайдіть вдома різноманітний одяг, прикраси та інший реквізит. Запропонуйте вашому малюку стати лікарем, пожежником, ветеринаром, фермером, астронавтом і таке інше. Дозвольте дитині брати ваші головні убори, шарфи, рукавички та взуття. Допомагайте їм з пошуком необхідних матеріалів.
- Частину іграшок можна заховати: можливість час від часу діставати зі схованки «нову» іграшку вам дуже допоможе.
- Діти люблять співати і танцювати, особливо якщо ви приєднуєтеся до них! Увімкніть музику та влаштуйте танцювальну вечірку. Співайте розвивальні дитячі пісні. Зробіть музичні інструменти: переверніть каструлі та відра догори дном, використовуйте дерев’яні ложки. Можна, наприклад, зробити маракаси, насипавши рис у порожні пляшки чи пластикові контейнери.
- Грайте в шаради: імітуйте різних тварин рухами та голосом і пропонуйте дітям відгадати, що це за тварина. Грайте по черзі.
- Грайте в настільні ігри. Час карантину можна провести з користю та навчити дитину грати у шахи, шахмати, доміно, лото та інші.
- Малюйте, ліпіть з пластиліну, грайте з різними матеріалами. Слід розвивати у дитини елементарні уміння, користуватися олівцем, ножицями; вчити її виготовляти різні вироби; разом з нею виготовляти вироби з паперу, пластиліну, з природних матеріалів. Важливо, щоб дитина отримувала задоволення від виконаної роботи, раділа результатам своєї праці. При цьому дозувати співвідношення між допомогою дитині та мірою її самостійності: завжди мають залишатися для неї посильні завдання для самостійного виконання.
Ми підібрали для вас різні варіанти для спільної творчих ігор.
Їстівна фарба для пальців: Все, що вам потрібно, це борошно, вода та харчовий барвник: налийте 1 склянку холодної води та всипте 1 склянку борошна в каструлю. Поступово додайте 3 склянки окропу та доведіть суміш до кипіння. Дайте їй вистигнути, розділіть на кілька частин та додайте харчові барвники.
Ліпіть з пластиліну
https://www.youtube.com/watch?v=XZgpcWXs7ec&list=PLElG6fwk_0UkVY50JOJxntVz739M4pUsB
Якщо пластилін закінчився, ви можете самі зробити тісто для ліплення за таким рецептом:
- 1 склянка борошна
- 1 стакан крохмалю (картопляний або кукурудзяний)
- 2 ст. ложки рослинної олії
- 1 склянка окропу
- 2 ст. ложки соку лимона
- харчовий барвник
Борошно і крохмаль змішайте в мисці. Вмішайте дві ложки рослинної олії. У склянку окропу капнути барвник і лимонний сік. Виливаємо все це в миску і активно перемішуємо, після чого вимішуємо на рівній поверхні. Якщо тісто липне – додайте ще борошна.
- Нанизуйте намистини на нитку, щоб зробити прикраси (нагляд дорослого обов’ язковий під час ігор з намистинами та іншими дрібними предметами !). Якщо у вас немає намистин, зробіть прикраси або змійки з макарон, пір’їн чи ріжок. Макарони можна пофарбувати.
- Кільця з сухих сніданків + спагеті. Візьміть пластилін, зліпіть з нього кульку та вставте у неї кілька довгих макарон. Запропонуйте малюкові нанизати на спагеті кульки з сухих сніданків. А якщо вони різнокольорові, то це додасть грі певного навчального елементу (групування різних кольорів).
- Зробіть разом цікаві поробки
Приклади саморобок із паперу
https://www.youtube.com/channel/UCpKlZnl88hGmT363eG4mtEg
Орігамі метелик для дітей
https://www.youtube.com/watch?v=DfgOMx31Ht8
Прості та швидкі орігамі для дітей. Звірі з паперу.
https://www.youtube.com/watch?v=JLV8_RZ-WEA
Цікаві поробки квітів з паперу
https://naurok.com.ua/post/shkola-florista-dizaynera-vesnyani-porobki-z-paperu
Як створити оригінальні закладки для книг власноруч. Ідеї, майстер-класи, схеми
https://naurok.com.ua/post/yak-stvoriti-originalni-zakladki-dlya-knig-vlasnoruch
Ідеї створення яскравих непересічних крашанок до Великодня
https://naurok.com.ua/post/ide-stvorennya-yaskravih-neperesichnih-krashanok-do-velikodnya
https://dityinfo.com/dozvillya/pishemo-pisanki-z-ditmi.html
Виготовлення листівок власноруч – мистецтво творити маленькі шедеври. Шість технік виготовлення листівок, зразки та схеми для натхнення
https://naurok.com.ua/post/listivkarstvo-abo-kardmeyking-mistectvo-tvoriti-malenki-shedevri
Майстер-класи для дітей
https://www.youtube.com/watch?v=O4Y-N59IBFg
Програма «Недільний сніданок» пропонує майстер-класи для дітей і батьків: малюємо долонями. Повний випуск програми дивіться за посиланням:
https://youtu.be/wDIWTgsBJes
Доцільно влаштовувати домашні виставки зі зроблених дитиною виробів з паперу, з пластиліну, солоного тіста тощо.
Готуйте разом з дітьми
Готуємо з дитиною: 5 рецептів для надсмачних канікул
https://1plus1.ua/spring/novyny/gotuemo-z-ditinou-5-receptiv-dla-nadsmacnih-kanikul
Готуємо з дитиною. 7 простих рецептів для будь-якого віку
http://www.biscotti-group.com/uk/gotuemo-z-dytynoyu-7-prostykh-retseptiv-dlya-bud-yakogo-viku
Фізична активність
Перебуваючи вдома на карантині, можна більше часу приділити дітям і навчити їх (та й себе) гарним звичкам. Заняття фізичними вправами – одна з них.
Діти звикли багато рухатися – врешті-решт, це їм просто необхідно! Їм потрібно шуміти, бігати, стрибати і таке інше. Це можна робити як вдома, так і на вулиці. Ось декілька ідей:
- Грайтеся в «Гарячу лаву»: розкидайте по підлозі диванні подушки й уявіть, що підлога – це потік розпеченої лави. Дитина може переповзати, переходити чи перестрибувати з подушки на подушку.
- Використовуйте покривало як парашут (розкрийте покривало над головою, а потім повільно опустіть на підлогу). Граючись з немовлятами, накривайте та розкривайте їх простирадлом, граючись в «ку-ку».
- Використовуючи простирадла, ковдри, подушки, стільці і таке інше, побудуйте фортецю. Не поспішайте, нехай головними «будівельниками» будуть діти. Ваша фортеця не обов’язково має бути красивою, головне — безпечною!
- Зробіть «смугу перешкод» з меблів, подушок та іграшок.
- Грайтеся з ліхтариком: чи зможе дитина дострибнути до плями світла? Чи зможе вона дотягнутися до такої плями на стіні? Після таких вправ діти самі хочуть взяти ліхтарика до рук – звісно, не відмовляйтеся! Ліхтарики займають їх на доволі тривалий час.
- Грайтеся в «Мисливця за кольорами». Запропонуйте дитині знайти у помешканні три сині речі, скласти їх докупи, а потім повернути на місце. Повторюйте вправу з різними кольорами.
Обов’язково робіть з дитиною зарядку та руханки!
Наприклад, такі зарядки – під музику та з піснями – є на каналі “З любов’ю до дітей”.
https://www.youtube.com/user/SonechkoProject
У мережі можна знайти багато прикладів вправ для занять з дітьми. Є навіть веселі танцювальні вправи для дуже енергійних (як на англомовному ютуб-каналі «GoNoodle | Get Moving») та спокійніші на «Cosmic Kids Yoga».
Руханки і фізкультхвилинки для дітей:
https://www.youtube.com/watch?v=7pGnVGCLSsk&list=PLElG6fwk_0UmWfbppU9Y_Qp8kOGDOvfDs
Пізнавальна діяльність
Малюки дуже люблять спостерігати за різними змінами в їхньому оточенні та досліджувати навколишній світ. Приклади цікавих дослідів та спостережень тут:
https://vseosvita.ua/library/sposterezenna-ta-doslidi-v-dnz-90600.html
https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/profesijna-skarbnichka/doslidi-ta-eksperimenti-z-ditmi
Влаштуйте «сімейні» 3D-тури музеями України
Музеї України просто неба
https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/
Національний музей природознавства:
https://naturalhistory.si.edu/visit/virtual-tour
Перегляньте картини про дітей відомих художників. Нехай діти спробують розповісти хто зображений на цих картинах, які почуття викликають ці картини у дітей.
Катерина Дуднік
https://www.youtube.com/watch?v=PtraPPVax1E
Наталія Дерев’янко
https://www.youtube.com/watch?v=K6QM7wDkgWM&feature=emb_logo
Вікторія Проців
https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=V1fdhatx1a8&feature=emb_logo
Бурштинові барви Ramunas Naumavicius
https://www.youtube.com/watch?v=hiligqr8n8c&feature=emb_logo
Ніно Чакветадзе
https://www.youtube.com/watch?v=EwEL-PogUhc
Слухайте казки народів світу, озвучені відомими українцями
https://kazky.suspilne.media/list.php
До кожної казки цього проєкту є ілюстрації, які зробили Женя Гайдамака і Маша Фоя. Ці картинки можна завантажити та розмалювати разом з дитиною.
https://kazky.suspilne.media/rozmalyovky.php
Корисно розглядати разом з дитиною дитячі книжечки, аналізувати малюнки, визначати на них об’єкти, місце їх розташування, форму, колір та інше.
Почитайте щось разом чи окремо (малюки, які ще не вміють читати, можуть гортати книжки і описувати те, що вони бачать на ілюстраціях).
Уявіть це! Перед читанням книги разом з дитиною «пройдіться по картинкам», перегляньте ілюстрації. Можливо, ваша дитина зможе переповісти історію, користуючись виключно побаченими картинками.
Багато віршів та казок українською мовою можна слухати з дітьми тут https://www.youtube.com/audiomama
Пропонуйте розвивальні ігри малюкам
https://www.youtube.com/user/reverslink/videos
Цікаві ігри для дошкільнят з тваринами
https://www.youtube.com/watch?v=qaaPAlX_xLA
Розвивальні ігри для дітей по скайпу
https://www.youtube.com/watch?v=IY5zHX-mijc
Розвивальні ігри для дітей 3-4 років
https://dityinfo.com/rozvitok-ditini/7-rozvivayuchih-igor-dlya-ditei-3-4-rokiv.html
Сайт «Розвивайка» (для дітей 3-4 років)http://www.kidmade.com.ua/ukr/article/rozvivajuchi-igri-dlja-ditej-vid-3-do-4-rokiv.html
Дидактичні ігри «Який малюнок наступний» https://childdevelop.com.ua/worksheets/1950/
Цікава математика для дошкільнят
https://learning.ua/matematyka/doshkilniata/
Вчимо скоромовки
https://www.moirebenok.ua/materialy-na-ukrainskom-yazyke/rozvivayemo-diktsiyu-45-skoromovok-dlya-ditej-vid-2-rokiv/
Незвичні способи малювання
https://shotam.info/chym-zayniatysia-z-dit-my-pid-chas-karantynu-top-5-veselykh-rozvah/
Знайомимося з порами року та назвами місяців
https://youtu.be/fbE5kmaCWOE
Розвивальні мовні ігри для дітей 3-5 років
https://www.youtube.com/watch?v=8ocueX8_7CU
Розвивальні ігри-вікторини дітей 3-5 років
https://www.youtube.com/watch?v=ksUyX3TCfwk
Логічні ігри на розвиток міркування та кмітливості дітей 3-4 років
https://www.youtube.com/watch?v=OKK4ltCP028
«Family Простір»: Чим зайняти малечу вдома? Цікаві ігри та розваги для дитини
https://www.youtube.com/watch?v=HpUaC5TDR5I
Розвивальні ігри для дітей: ТОП-10 корисних розваг
https://lady.tochka.net/ua/66492-razvivayushchie-igry-dlya-detey-top-10-poleznykh-razvlecheniy/
Три корисні гри на Android для дошкільнят. Та трохи про ігри дітей на планшеті
https://gylyajpole.city/read/blog/21643/3-korisni-gri-na-android-dlya-doshkilnyat-ta-trohi-pro-igri-ditej-na-plansheti
09.09.2020р відбувся семінар-тренінг «Що таке
булінг та чому про нього треба знати всім!»
для педагогів Зборівського дошкільного
навчального закладу ( ясла-садока) №2«Вербиченька» з метою попередження та профілактики жорстокості в виховному
середовищі.
Практичний
психолог закладу Ревега Х.Г. наголосила на актуальності проблеми булінгу ,
провела тренінг для вихователів, який передбачав групову діяльність та
розігрування ситуативних ролей. Педагоги шукали способи допомоги, шляхи
запобігання булінгу в освітньому закладі, попередження проявів жорстокості
серед всіх учасників виховного процесу. Важливим
моментом був показ відеороліка «STOP булінг». Всіх учасників заходу закликали приділяти
підвищену увагу питанням протидії булінгу, організувавши постійну
роз’яснювальну роботу з дітьми та їх батьками.
Триває
вторгнення Росії в Україну. Збройні Сили України героїчно відбивають атаки
ворога, а мільйони українців переховуються у бомбосховищах. Як говорити з
дітьми про війну? Яких правил слід дотримуватися та чого точно не можна робити?
Дати
дитині відчуття безпеки
Дітям
будь-якого віку дуже важливо відчувати безпеку. Вони мають бути впевнені, що
коли приходять до своїх дорослих, яким довіряють — отримають відповідь.
Терпляче
відповідати на ті самі питання знову
Діти,
особливо маленькі, можуть ставити ті самі запитання знову і знову, ходячи по
колу. Дорослим треба бути готовими щоразу терпляче відповідати на ці питання.
Знову і знову казати, що з нами все буде добре, все буде гаразд, українська
армія хоробро і професійно нас захищає.
Давати
тілесний контакт
У
будь-якій тривозі завжди задіяне тіло. Тому важливо обіймати, давати відчути
кордони. Разом вовтузитися, будувати халабуди.
Підготуватися
до розмови
Бути
готовим, що коли в інформаційному полі тема існує — діти можуть прийти з
питаннями. Важливо не відвертатися, не казати «заспокойся», а дати правдиву
відповідь відповідно до віку.
Відповідати
лише на питання, які ставить дитина
Із
4–5 років діти можуть приходити з питаннями про війну, про насилля. Дітям
такого віку важливо давати інформацію коротко. Відповідати саме на те питання,
яке ставить дитина. Не підіймати тих аспектів, про які дитина не запитує.
Проговорювати
рутинні речі
Нагадувати
дитині, хто є поруч, до кого можна звернутися, коли потрібна підтримка.
Проговорювати інформацію, яку дитина повинна знати відповідно до віку — адресу,
кого з дорослих і де можна знайти, якщо дитина опинилася сама.
Нагадати,
хто є поруч з дитиною
Дошкільнятам
і молодшим школярам важливо дати зрозуміти: «Я поруч з тобою. А ще поруч з
тобою є…» — перерахувати тих близьких, які піклуються про дитину і до яких вона
може звернутися. Показати, що війна — це десь далеко, а тут є твій великий,
безпечний, спокійний дорослий.
На
небезпечній території повторювати план дій
Нині
вся Україна зазнає атак ворожих російських військ. Тому важливо говорити, що ми
знаємо, як убезпечити себе. Повторювати з дитиною, що треба робити, якщо ти
чуєш сирену чи постріли, під час пожежі, чого робити не можна.
Показати
згуртованість солдат
Коли
діти молодшого віку запитують щодо солдат, які гинуть на війні, вони
опосередковано питають: «Чи я в безпеці? Чи це може статися зі мною або моїми
близькими?» Тоді доречно пояснити: «Солдати — люди, для яких це робота. Вони
нас захищають. Поруч з ними є багато людей сміливих, відважних. Вони захищають
також один одного, допомагають один одному». Тобто дати відчуття згуртованості
й спільноти. Це особливо важливо, коли серед близьких є люди, які беруть участь
у бойових діях — треба дати розуміння, що він там не сам, поруч з ним є той,
хто про нього може подбати. Такий образ є терапевтичним і підтримувальним для
дітей будь-якого віку.
Дозволити
почуття
Відповідь
«не хвилюйся» не позбавить тривожного імпульсу. Можна казати: «Я бачу, що ти
хвилюєшся за солдат, за людей, довкола яких війна. Я теж хвилююся». Показати,
як саме дорослі переживають ці почуття, як справляються зі своїм страхом.
Допомогти прожити цей імпульс — дати глину, помалювати, адже дитина не завжди
може виразити словами свої почуття.
Зі
школярами ділитися своїми думками
Дітям
молодшого підліткового віку теж слід давати відповідь саме на поставлене
питання. Можна ділитися своїми думками, почуттями. Але треба бути готовим, що
діти молодшого підліткового віку і підлітки можуть мати свою точку зору і
хотітимуть поділитися нею. Неодмінно слід давати їм таку можливість.
Із
підлітками шукати відповіді разом
Іноді
питання, які ставлять підлітки, заганяють у глухий кут. Тоді важливо чесно про
це сказати: «Я зараз не знаю відповіді, дай мені трохи часу, і ми повернемося
до цієї теми». Або можна сісти разом пошукати інформацію в інтернеті. Добре
поділитись висловлюваннями авторитетних для дорослого лідерів думок. Разом
почитати їхні дописи, знайти спільно відповідь. Інформаційне поле — бездонне, а
критичне мислення в підлітків ще здебільшого не сформоване.
Долати
внутрішній конфлікт діалогом
Важливо
брати до уваги, яким є інформаційний фон у родині. Ставлення батьків може
стикатись із думками, які дитина чує у своєму середовищі, і це викликатиме
внутрішній конфлікт у дитини. Треба перебувати в постійному довірливому
діалозі, обмінюватися думками — це найважливіше у стосунках з підлітками,
зокрема коли говоримо про насилля, війну.
Не
формувати упередження
Треба
бути обережним, бо, пояснюючи тему війни, можна надовго дати упереджене
ставлення до певної нації, категорії людей, обставин.
Не
закріпити негативні реакції
Є
небезпека закріпити негативні патерни поведінки для певного психоемоційного
стану. Наприклад: коли тривожно — батьки починають агресувати. Дорослі можуть
самі потрапити в цю воронку почуттів і поділитися цим з дитиною. І надалі вона
саме так реагуватиме на тривогу — агресією. Тому слід бути свідомим свого стану
і намагатися контролювати свої реакції.
Емоційний
стан важливіший за слова
Стан,
у якому дорослі говорять з дитиною, важливіший за слова, якими вони говорять.
Дитина має бачити, що дорослий стабільний. Так, він має право на свої почуття.
Дорослий хвилюється, переживає, співчуває, але він залишається стабільним — для
дитини це найважливіше. Страх втрати контролю — найбільший для дитини після
страху втрати близької людини. Коли дитина бачить, що дорослий не контролює
ситуацію, не контролює сам себе — це лякає, і тут можливе потрапляння в дуже
глибоку воронку тривожності, з якої важко вибратися. Дитина весь час
перевірятиме, чи мій дорослий у порядку, що з ним відбувається. Це дуже виснажує
емоційно.
Звернути
увагу на зміни в поведінці дитини
Коли
дитина не ставить запитань — це не означає, що тема її не зачіпає.
У
дитини ще немає розуміння контексту, власного інструментарію для психічного
опрацювання інформації, і тоді лімбічна система мозку дає свої сигнали. А вона
відповідає, зокрема, за емоційно-мотиваційну сферу, наприклад, агресію, страх,
за навчання, пам’ять, формування біологічних фаз сну. І тоді дитина може
поведінково показувати те, про що не говорить. Наприклад, дитина почала гірше
спати, їй сняться жахи. Діти молодшого шкільного віку іноді регресують —
поводяться, як молодші, й навіть починають говорити, як малюки. Тілесні прояви
тривожності — смоктання пальця, обкушування нігтів, нічний енурез — це все
ознаки, що щось відбувається.
За
тривожних симптомів — дотримуватися ритуалів і розмовляти
Якщо
ви бачите тривожні сигнали, можна спробувати дати раду самим, у першу чергу
повернути чітке дотримання щоденних ритуалів: сну, прогулянок, прийомів їжі.
Треба пробувати говорити з дитиною, питати: «Ти щось побачив, що тебе вразило?
Щось трапилось у школі?» Але дитина може не пам’ятати, психіка може витіснити
побачене. У моїй практиці так бувало, що ні батьки не знали, ні дитина не могла
пригадати, що трапилося, а в процесі арттерапевтичних вправ причина проявилася.
Коли тривога виходить на свідомий рівень, її можна взяти, трансформувати,
намалювати, замкнути, покласти в скриню і потім з нею щось робити.
Грати
Коли
є ознаки, що дитину щось налякало, вразило — з дошкільнятами і дітьми молодшого
шкільного віку треба грати.
Лімбічний
мозок теж займається програванням страху. Грати слід так, як дитина сама
поведе, не потрібно нічого нав’язувати чи пропонувати. Треба асистувати,
супроводжувати в цьому процесі, ніяк не вести. Діти добре самотерапевтуються
через гру.
Слухати
дитину уважно
Треба
бути поряд з дитиною, слухати її. Особливо це потрібно підліткам, хоча іноді
здається навпаки. Їм важливо знати, що ваша увага з ними, ви не у смартфоні, а
дивитесь очі в очі. Цей контакт є запрошенням до діалогу: «Ти можеш мені
довіряти, можеш мені сказати, я поруч і підтримаю».
Дати
імпульс на дію
Після
кількох діб у бомбосховищах діти і дорослі відчувають безпорадність. Важливо
вселяти розуміння, що хоча б трохи, якийсь мікропроцес від них залежить. Можна
написати листа, намалювати листівку солдатам і запостити в соцмережах,
надіслати допомогу солдатам. Багато залежить, у що вірить родина: якщо це
прийнятно, можна помолитися, хай навіть своїми словами.
Говорити
про те, як дитина може підтримати близьких у небезпеці
Якщо
рідні дитини перебувають у найбільш небезпечних районах бойових дій, варто
розповідати, що вони роблять, змальовувати картинку, що відбувається.
Проговорювати прості, лаконічні механізми, як можна підтримати одне одного і
тих, хто в небезпеці, — поговорити з ними телефоном або написати в месенджер,
якщо це можливо, заспокоїти, розповісти про себе.
Придумати
власні ритуали
Із
дітьми молодшого віку працюють ритуали, які допоможуть їм впоратися з тривогою,
сумом. Наприклад, поговорити про щось, а потім змити водою тривогу. Якщо дитина
сумує, дізнавшись про чиюсь смерть — поставити свічку, згадати цю людину,
відпустити кульку в небо, відпустити щось річкою.
Називати
речі своїми іменами
Не
можна говорити про загиблих, що вони «заснули», «пішли», бо це може нав’язати
страх, що спати — означає померти. Треба казати як є — людина померла, якщо
дитина про це питає.
Говорячи
про смерть, повертати в точку безпеки
Діти
розуміють, що життя кінечне. Із 4–5 років вони починають ставити ці запитання,
це вікова норма. Відповідати слід залежно від того, у що родина вірить — що
відбувається з душею. Говорячи з дітьми про смерть, важливо повертати їх у
точку безпеки. Завжди закінчувати цю розмову словами: «Ти тут у безпеці, і я у
безпеці, ми будемо жити довго. Ми знаємо, що робити, щоб подбати про себе». У
дорослих можуть бути свої страхи, але дитині треба дати відчуття: «Я все
контролюю, я велика як скеля мама, і ти в безпеці».
У
разі втрати близької людини дитина має спертися на стабільного дорослого
Якщо
загинув хтось із близьких — важливо, щоб з дитиною залишався хтось більш-менш
стабільний. Саме завдяки цій людині дитина може відчувати, що її дитячий світ
не розвалився повністю. Зрозуміло, що втрата когось із близьких — це трагедія,
і тому потрібен хтось, на кого дитина може спертися. Бо спертися сама на себе
вона не здатна. Потрібно горювати, плакати, дозволяти і не зупиняти ці прояви,
згадувати, говорити стільки, скільки їй потрібно. Багато обіймати. Згадувати
весь рід, тих, хто метафорично стоїть за нами, ніби янголи-охоронці.
Розповідати, що роблять ті, хто зараз із дитиною, щоб зміцнювати безпеку і
родинні зв’язки. Спираючись на цю умовну стабільність дорослого поруч, дитина
може вийти і без допомоги психолога.
Контейнувати
почуття
Важливо,
щоб був хтось, хто може контейнувати почуття дитини — тобто назвати їх,
прийняти почуття, які є нестерпними для дитини. Сказати: «Я бачу, як тобі
погано. Мені теж важко. Ти можеш плакати, ти можеш горювати, я буду з тобою».
Говорити про те, що відчуває дитина. Проговорювати знову і знову те, що
відбувається, плакати разом, горювати разом.
Звернутися
до психолога, коли дорослі самі не справляються з горем
Коли
поруч з дитиною немає нікого, хто може підтримати, коли дорослим самим
настільки важко, що вони не можуть впоратись із втратою, потрібно звернутися до
фахівця. Бо така втрата є втратою довіри до світу. Дитина може завмерти і
відмовитися від подальшого розвитку. Можливе тривале порушення сну. Може
з’явитись ауто агресія — ушкодження самого себе. Тоді дитина буде бити, різати
себе, обкушувати собі шкіру, нігті. Це все — привід звернутися до фахівця.
Мультфільм
для дітей про те, що зараз відбувається. 3+. Зараз час, коли ми не тільки
захищаємо кордони, міста, стоїмо на охороні безпеки й життя. Час, коли нам
важливо тримати фронт інформаційний і розмовляти з кожною аудиторією тією
мовою, яку вона зможе почути і зрозуміти. Цей мультфільм – відповідь на
маніпулятивну дезінформацію, яку розповсюджує та насаджає РФ, зокрема дітям. Мультфільм буде зрозумілим дітям з 3 років і
допоможе дорослим знайти слова, щоб пояснити те, що відбувається.
Виробництво:
1+1Media, Film.UA. 2022
https://youtu.be/c48BTrbuT-k
https://www.facebook.com/230250883837854/posts/1956450944551164/?sfnsn=mo
https://m.youtube.com/watch?v=IaGAu1Nyu-4&feature=youtu.be
https://vseosvita.ua/library/videourok-kazka-pro-sirenu-558033.html?rl=448057
ІГРИ,
ЩО ПОЗБАВЛЯТЬ ДИТИНУ ТРИВОГИ ТА СТРЕСУ
«Де
я?». Вивести дитину з неприємних спогадів та переживань допоможе гра з фіксацією
на теперішньому моменті. У будь-який час запитуйте дитину «Де ти?», а та у
відповідь нехай розповість про навколишнє середовище із залученням усіх органів
чуття: «Я на вулиці, слухаю шурхіт листя, теплі сонячні промені торкаються
обличчя, а у повітрі аромат булочок з кафе поблизу».
«Розшифрування
імені». До кожної букви імені доберіть позитивну якість, що починається на таку
саму букву (наприклад, Олена: Осяйна, Любляча, Енергійна, Надзвичайна,
Артистична).
«Гірлянда».
Якщо дитина уникає соціальних контактів, ця гра допоможе їй з
самоідентифікацією, почуватися «своєю». Для цього навчіть дитину складати папір
гармошкою та вирізати таким чином гірлянди. Для гри потрібно вирізати гірлянду
людських фігурок, що ніби тримаються за руки. Кожній фігурці дайте ім’я когось
з рідних, друзів, знайомих; можна намалювати їм обличчя.
«Рослина».
Ця гра добре діє тоді, коли середовище навколо дитини радикально змінюється:
переїзд на нове місце проживання, перехід з дитсадка до школи. Можна придбати
реальну рослину у невеличкому горщику, так, щоб її потрібно було пересадити
(засівати насіння не варто, воно не завжди проростає, тому ефект буде зведений
нанівець). Нехай дитина сама вибере рослину, піклується про неї, поливає.
Поясніть, що для росту зеленому улюбленцю потрібний більший горщик, пересадіть
рослину у новий ґрунт. І ненав’язливо проводьте паралель між дитиною та
рослиною, пояснюйте, що і людині для зростання та розвитку потрібен новий
«ґрунт». Швидший варіант — намалювати історію дерева, яке виросло із зернятка.
У цьому випадку акцентуйте увагу на історії. Вигадайте, як деревце роздивляється,
хто поруч з ним у новому ґрунті, як до нього прилітають пташки, прибігають
знайомитися звірятка. Нехай дитина розкаже, чи добре деревцю, чи комфортно.
Якщо ні, поміркуйте з дитиною, що може захистити деревце: паркан або добра фея.
Намалюйте цей захист, а у житті подаруйте дитинці іграшку-«талісман».
«Батут».
Гра відмінно позбавляє тілесного напруження. Відведіть дитину на батут та дайте
змогу досхочу настрибатися! Ця вправа корисна тим, що дає відчути опору на
стопу, а відчуття «невагомості» у польоті сприятливо впливає на мозок.
«Супергерой».
Після хвороби чи якихось несприятливих подій дитина може звикнути до
підвищеного піклування, що дорослі багато чого за неї роблять. Подолати
«вивчену безпомічність» допоможе гра у супер героя! Коли дитина ухиляється від
справ, запевняє: «У мене не вийде», «Я не впораюся», запропонуйте їй
фантастичне перетворення: «Зараз я перетворю тебе на Супер людину! Для цього
слід лише з’їсти ось цю вітамінку (ягідку, випити сік), і у тебе з’явиться
супер швидкість! Я теж з’їм. У мене з’явиться здатність підіймати важкі
предмети, і я понесу сумку, а ти зможеш супер швидко поїсти (вдягтися тощо)».
«Дві
маски». Потрібно купити, а краще виготовити власноруч з дитиною дві маски. Одна
буде «сильною», у ній дитина почуватиметься впевнено; інша — «слабка». Спочатку
нехай дитина надягне «сильну» та поговорить за неї. Потім настане черга
«слабкої» маски, дитина розповість її переживання. Поміркуйте разом, як перша
маска може допомогти другій, і коли вона стала б у пригоді йому самому. Така
гра вчить дитину відстежувати та коригувати свій емоційний стан.
«Пластилін».
Унаслідок психологічної травми обличчя людини (не тільки дитини) часто наче
застигає, його вираз майже не змінюється. Щоб повернути емоційну активність,
візьміть спочатку шматок пластиліну і разом з дитиною розминайте його. Потім
запропонуйте дитині уявити, що її обличчя — також пластилінове, і почніть його
«розминати»: смикайте за щічки, прохайте їх надути чи втягнути. Урешті-решт,
улаштуйте конкурс «кривляки» на найкращу гримасу!
«Різнокольорові
дні». Після переживань можуть виникнути проблеми з плином часу, бо пам’ять
постійно повертається до неприємних подій. Дитина ніби дивиться постійно вглиб
себе. Щоб повернути її у теперішній час, підкреслити, що час спливає, призначте
кожному дню тижня свій колір (дуже зручно — сім днів та сім барв у веселці).
Припустимо, четвер у вас зелений. Шукайте цього дня зелені предмети, вибирайте
зелені фрукти та овочі, одягайте за можливості зелений одяг.
Дитячі
ігри для зняття напруження – перелік від Центру громадського здоров’я
Тривале
перебування в укриттях, розлука з родичами і друзями та переїзд із рідних місць
можуть сприяти виникненню стресу в дітей.
Для
зняття напруження батьки можуть використовувати прості ігри, перелік яких
опублікував Центр громадського здоров’я з посиланням на міжнародну благодійну
організацію “Save the Children“
Грати
спеціалісти рекомендують у тихому місці на віддалі від речей та явищ, які
можуть відволікти. Правила гри треба пояснювати зрозуміло й доступно для дітей.
Усі вправи відразу робити не обов’язково, спершу можна просто спостерігати за
дитиною. Так, заглиблювати дитину в гру треба поступово, залежно від того,
наскільки вона сама нею захоплена.
Ось
шість вправ, які рекомендують для зняття стресу:
1.
Квітка та свічка
Вправа
для розслаблення та глибокого дихання.
Уявіть,
що у вас в одній руці приємно пахне квітка, а в іншій — запалена свічка.
Повільно
зробіть вдих через ніс й уявіть, що відчуваєте запах квітки.
Повільно
видихніть через рот, наче задуваєте свічку.
Повторіть
кілька разів.
2.
Лимони
Вправа
для зняття м’язового напруження.
Уявіть,
що у вас у руці лимон.
Уявіть,
ніби ви підходите до дерева та зриваєте два лимони, по одному в кожну руку.
Сильно
здавіть лимони, щоби вичавити сік – вичавлюйте, вичавлюйте, вичавлюйте!
Киньте
лимони на підлогу та розслабте руки.
Потім
повторюйте, доки соку не набереться на склянку лимонаду.
Після
останнього натискання та кидка струсіть руки, щоби розслабитися.
3.
Лінивий кіт
Вправа
для зняття м’язового напруження.
Уявіть,
що ви лінивий кіт, який щойно прокинувся після приємного довгого сну.
Широко
позіхніть.
Помурчіть,
як кіт: “мяу-мяу”.
Тепер
витягніть руки, ноги та спину – і потягніться повільно, як кіт. Розслабтеся.
4.
Пір’їнка і статуя
Вправа
для зняття м’язового напруження.
Уявіть,
що ви пір’їнка, що літає в повітрі приблизно десять секунд.
Раптом
ви завмираєте й перетворюєтеся на статую. Не рухайтеся!
Потім
повільно розслабтеся, знову перетворюючись на пір’їнку, що літає в повітрі.
Повторіть
кілька разів. Переконайтеся, що закінчите пір’їнкою в розслабленому стані.
5.
М’яч для зняття стресу
Вправа
для зняття м’язового напруження та масажу рук.
Зробіть
собі м’ячик для зняття стресу. Наприклад, для цього ви можете наповнити
повітряні кульки сухим горохом або рисом.
Візьміть
м’яч у руку, можете взяти два в обидві руки, стисніть м’яч і розслабте руку.
Проекспериментуйте
зі стисканням м’яча. Знайдіть спосіб, який підходить саме вам, змінюйте
швидкість стискання, силу та тривалість стискань так, як вам буде подобатися.
6.
Черепаха
Вправа
для зняття м’язового напруження.
Уявіть,
що ви черепаха, яка йде на повільну, розслаблену прогулянку.
Уявіть,
ніби раптово почався дощ.
Щільно
згорніться в калачик під панциром десь на десять секунд.
Уявіть,
що знову вийшло сонце, тому можна вилазити з панцира та продовжити розслаблену
прогулянку.
Повторіть
кілька разів. Переконайтеся, що завершуєте вправу прогулянкою, щоби ваше тіло
розслабилося.
Telegram-канал
з аудіоказками для дітей і книжки у вільному доступі.
Небайдужі
українці оперативно організувалися в Telegram-каналі “Павлуша і Ява” та
начитують аудіоказки, а книжки кількох видавництв з’явилися у вільному доступі.
В
Telegram-каналі “Павлуша і Ява” є казки, як-от “Лисиця та їжак”, “Собача
грамота”, “Як зайчик сон шукав” та інші. Їх оновлюють щодня. Найбільша перевага
в тому, що казки можна завантажити, коли є інтернет, а вмикати тоді, коли його
немає, навіть у сховищах. В групі вже 17000 підписників.
“Якщо
хоч одна дитина під час артобстрілу зможе замість звуків війни слухати в
навушниках українську казку, це вже добре”, — пишуть організатори.
Більшість
читців — актори та студенти КНУТКіТ імені Карпенка-Карого.
Простір
української дитячої книги “БараБука” та видавництво “Ранок” виклали у вільний
доступ книжки для віку 3+ та 6+. Усе можна завантажити безплатно в pdf-форматі
та читати дітям.
“Ви
– маяки для своїх дітей. Відчувайте, знайте, домовтеся з собою, що ви є для них
джерелом світла підтримки, балансу. Хороша книжка й читання вголос добрих
історій допоможе зараз супроводжувати втомлених – малих і великих. Читайте
повільно, розмірено, якщо того потребують зовнішні тривожні звуки – заколисуючи
чи підбадьорюючи.
СБУ
надало інструкцію, що робити під час обстрілів та чого робити не можна.
Інструкція
від МОЗ на випадок хімічної атаки або аварії на хімпідприємстві.
МОЗ
України у своєму телеграм-каналі публікує інструкцію щодо того, як діяти у разі
хімічної атаки або аварії на хімпідприємстві:
щільно
зачинити двері та вікна, вентиляційні отвори, димоходи;
заклеїти
шпарини у вікнах, використовуючи папір або липку стрічку;
увімкнути
радіо для отримання подальших вказівок;
попередити
близьких про небезпеку та можливу евакуацію;
вимкнути
газ та електричні побутові прилади.
Якщо
доведеться евакуюватися, захопіть із собою аптечку!
Одяг
має закривати максимум вашої шкіри.
Якщо
не маєте протигазу, використовуйте ватно-марлеві пов’язки, змочені 2–5%
розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при
ураженні аміаком), чи хоча б водою.
Виходячи
з приміщення, не користуйтесь лифтами, лише сходами. На вулиці не біжіть, не
торкайтеся жодних предметів та оминайте калюжі. Нічого не їжте і не пийте.
У
випадку аварій із викидом хлору намагайтеся пересуватись підвищеннями, у разі
викиду аміаку – низинами.
Вийдіть
із зони ураження якомога швидше, рухаючись поперек потоку вітру.
Більше
дивіться в інфографіках: