Інноваційні
педагогічні технології в сучасній дошкільній освіті
Розвиток
науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім
методам розв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль вихователя набула
нової якості. Він розвиває пізнавальні якості дошкільника, його життєву
компетентність у різних соціальних інституціях. Водночас відбувається еволюція
змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження нових
новітніх освітніх технологій. Досвід показує, що все нове із часом стає
традицією і що традиції утверджує соціум, а новаторами виступають яскраві
особистості реформаторського типу. На сучасному етапі все очевиднішим стає те,
що традиційна освіта, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не
встигає за темпами їх нарощування. Специфічними особливостями інноваційного
навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі
постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в обновлюваних
ситуаціях, основою яких є інноваційні педагогічні технології. Інноваційні
педагогічні технології в педагогіці пов'язані із загальними процесами у
суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального
буття.
Інноваційні педагогічні технології розглядають не тільки як налаштованість на
сприйняття, продукування і застосування нового, а насамперед як відкритість.
Вони забезпечують умови розвитку особистості, здійснення її права на
індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу
саморозвитку.
Призначення та структура інноваційних технологій дають
широкі можливості для впровадження диференційованого навчання як на заняттях,
так і в повсякденному житті з урахуванням індивідуальних можливостей
пізнавальної діяльності кожної дитини, що робить навчальний процес не лише
цікавим і посильним для кожного малюка, а і дає можливість дорослому якомога
ефективніше працювати на визначеному рівні складності, як з усім дитячим
колективом в цілому, так і з кожним окремо, коригуючи і спрямовуючи його розвиток.
Впровадження
інноваційних освітніх технологій педагогами в ЗДО №2 "Вербиченька":
- авторської
програми М. Єфименка "Театр фізичного виховання та оздоровлення дітей"
на заняттях з фізичного розвитку (вихователь – О.З. Стан );
- виховання
життєво-компетентної особистості через впровадження ідеї національного
виховання Софії Русової (вихователь – Н.І.Коцур);
впровадження
гуманістичних ідей В. Сухомлинського
(вихователь – Н.С.Жук );
- впровадження
методу проекту;
-
використання елементів ТРВЗ.
Спадщина В.Сухомлинського.
Суть технології.
Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді
В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на
дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка
серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення
навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку
психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це
педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта,
виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії
розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному
розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти
вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають
активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної
вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу
загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної
системи.
Спадщина Софії Русової (“Український дитячий садок”).
Суть технології. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.
Технологія фізичного
виховання дітей М.Єфименка (“Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей”).
Суть
технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної
активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує
музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми
використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята.
Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої
тематичної гри (макрогри), що триває
протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить
кілька міні-ігор, ігор-вправ.
Теорія розв’язання винахідницьких завдань.
Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.
Впровадження методу проекту.
Застосування
методу проектів передбачає використання різноманітних проблемних методів
(дослідницьких, пошукових, методів навчання у співпраці) та спрямування на вирішення
цілого комплексу завдань, пов’язаних з оптимізацією навчально-виховного
процесу, за умови дотримання таких вимог:
- виокремлення
головної проблеми, яка вимагає дослідження(пошуку);
- наявність
теоретичної, пізнавальної, практичної значущості прогнозованих результатів;
- здійснення
самостійної пізнавальної діяльності;
- структурування
змістової складової проекту з поетапним узагальненням результатів;
- оприлюднення
і впровадження отриманих результатів у практичну діяльність.
Використання інноваційних технологій
не є протиставленням тому, що ми робили раніше. Елементи цих дослідів мають
доповнювати та удосконалювати процес навчання дітей і сприяти підвищенню
ефективності навчання дошкільнят. Ми повинні пам’ятати, що передовий досвід –
це не догма, а лише підказка, в якому напрямку ми можемо рухатися у справі
удосконалення навчального процесу.